форсувати — дієслово недоконаного і доконаного виду … Орфографічний словник української мови
форсований — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. і теп. ч. до форсувати. || форсо/вано, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Який відбувається, здійснюється швидше, ніж звичайно; прискорений. || Посилений, напружений. 3) у знач. прикм., тех. З підвищеною потужністю … Український тлумачний словник
форсовний — а, е. Якого можна форсувати … Український тлумачний словник
форсування — я, с. Дія за знач. форсувати. Форсування звука … Український тлумачний словник
форсуватися — у/ється, недок. Пас. до форсувати … Український тлумачний словник
форсуючий — а, е. Дієприкм. акт. теп. ч. до форсувати … Український тлумачний словник
посилювати — I = посилити (що спричинятися до сильнішого, інтенсивнішого прояву якогось явища, процесу, якости, почуття тощо), підсилювати, підсилити, збільшувати, збільшити, побільшувати, побільшити, умножувати, умножати, умножити, нарощувати, наростити,… … Словник синонімів української мови
пришвидшувати — пришвидшити (збільшувати швидкість якоїсь дії, процесу; робити коротшими проміжки між окремими етапами, моментами чогось), форсувати, підганяти, підгонити, підігнати, підхльостувати, підхльоснути, підхльоскувати, підштовхувати, підштовхнути,… … Словник синонімів української мови
